Блог

Прочитати публікацію можна за цим посиланням.

28-30 березня прийняли участь в міжнародній виставці In-Cosmetics Global в Барселоні. Це вперше українська компанія була представлена на такій події. Виставку відвівали консул України та генеральний консул України. 

Переглянути повний запис мітапу можна за посиланням

21.01.21 відбувся українсько-китайський онлайн форум у форматі B2B, що мав на меті налагодження бізнес контактів між підприємцями м. Фошань та представниками українських компаній, просування та популяризацію вітчизняних виробників на китайському ринку.

Форум організований Українсько-китайською торгово-промисловою асоціацією (ТПА) та Фошанським комітетом сприяння міжнародній торгівлі (ССРІТ) за сприяння Генконсульства України в м. Гуанчжоу, Торгово-промислової палати України (ТПП) та УНК МТП (ІСС Ukraine).

У заході взяли участь представники близько 25-ти китайських та 30-ти українських компаній, в тому числі і фермерське господарство "РАВЛИК-2016"

За ініціативи Михайла Апостол та Сергія Данілейко (Ukrainian Snail Holding), відбулася зустріч між заступником міністра економіки Тарасом Висоцьким, представниками влади та представників регіональних Асоціацій та експортерів Равлика в форматі круглого столу

Представники влади:
- Микола Мороз (генеральний директор директорату безпечності хорчових продуктів Мінекономіки)
- Олександр Лозовицький (керівник експертної групи політики якості Директорату сільского розвитку Мінекономіки)
- Андрій Кравченко (начальник управління тваринництва та племінної справи департаменту аграрної політики Мінекономіки)
- Ірина Сагановська (начальник відділу ринків продукції тваринництва, управління тваринництва та племінної справи департаменту аграрної політики Мінекономіки)
- Oleksandra Shtonda (начальник відділу взаємодії та просування експорту Мінекономіки)

- Борис Кобаль (директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медецини Держпродспоживслужби)

Представники регіональних Асоціацій та експортерів Равлика:
- Олександр Волохович 
- Роман Денькович
- Андрій Дзюбан
- Олександр Говорченко
- Ярослав Стрелец
- Антон Авраменко
- Дмитро Недвига
- Liubomyr Nahirny

На зустрічі були розглянуті наступні питання:
- Зарахування геліцекультури в окрему галузь в Україні з дотаціями на галузь (внесення змін до законопроекту 32.95)
- Взаємодія виробників з ТПП і торгпредства і просування Українській равлики за кордоном
- Майбутній експорт равликів
- Можливість створення єдиного експортного хаба (4-5 складів) в Україні
- Перспективи відкриття нових складів в Італії та Португалії
- Робота складу в Іспанії
- Імплементації Органік стандарту для вирощування равликів
- Групова сертифікація НАССР з вирощування

Дякуємо Всім за співпрацю!

Долар зростає, але для равликового бізнеса це не проблема, а навпаки - гарна новина!

Дивіться відео

09.11.2020 прийняли участь в Установчому засіданні Української частини Українсько-корейської ділової ради в м. Київ. Шукаємо нові шляхи збуту продукції равликів на Корейському ринку.

Кілька секретів «слизького» успіху від засновника першого в Україні равликового господарства «РАВЛИК-2016» Сергія Данилейко за посиланням - https://brandstory.com.ua/specproekty/bestagro/ukrains-ki-ravliki-zavojovuut-svit

Равликові ферми в Україні почали з'являтися лише кілька років тому, і ось вже зараз їх налічується понад 500 - маленьких і великих з власною переробкою та експортом за кордон.

Продають равликів українські фермери переважно в Європейський союз. Це основна можливість заробити, адже культура споживання такої продукції на внутрішньому ринку надзвичайно низька, і великих надій на її поліпшення виробники поки не покладають.

Однак вже настільки активний експорт дає можливість прогнозувати, що кількість равликових ферм в Україні буде зростати. Як мінімум до 1500, а то і 3000, вважає співзасновник фермерського господарства «Равлик-2016» та переробного підприємства Ukrainian Snail Holding Сергій Данилейко.

За останні роки компанія допомогла відкрити 81 ферму з вирощування молюсків і працює над запуском ще 30-ти в 2020-м. Також «Равлик-2016» продав першу в Україні франшизу на равликову ферму потужністю виробництва 50т в рік.

Своїми спостереженнями, порадами для початківців, а також очікуваннями від подальшого розвитку ринку читайте на AgroPortal.ua.

За підсумком зустрічі, яка відбулася 7 вересня за круглим столом між представниками влади, експортерів Равлика та представників асоціацій, ми звернулися до Верховної ради України до комітету з питань аграрної політики, щодо включення равликів та жаб до галузі тваринництва за зміною законопроекта №3295, та отримали миттєву відповідь, яка дає надію на майбутнє галузі!

Чекаємо на прийняття закону в цілому.
Всім участникам Велике Дякую!

В рамках проекту European Enterprise network, співорганізаторами якого виступав Координаційний центр підтримки експорту ТПП України та Торгово-промислова палата України, прийняли участь в онлайн семінарі FOOD CONNECTIONS 2020 (17, 22, 24.09.2020) про досягнення стійкості бізнесу, розглянули новітні технології, які використовуються в харчовій промисловості та електронного маркетингу/ електронної комерції. Мали смогу поспілкуватися та перейняти досвід від міжнародних компаній.

Наприкінці травня 2020 року ТОВ «Торговий Дім «Йодіс» організували дослідження в репродуктивному процесі на базі «Фермерського Господарства "Равлик-2016"», розробили практичні рекомендації з оптимізації тваринного мінерального харчування «Йодіс» з метою поліпшення продуктивних і відтворюваних якостей равликів згідно з РЕГЛАМЕНТУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) №853/2004 від 29квітня 2004 року, про встановлення спеціальних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження.

В досліді приймали участь дві групи равликів: helix aspersa muller, maxima. Які знаходились у 4 кімнатах. Період досліду по репродукції склав 20 днів. На цей період було витрачено 1літр200мл.«Йодіс-концентрату» (далі «ЙК») (80 мг/дм3 йоду). Аналітично було проведено наступне спостереження:

• покращення збору равликів (вагітних) - на 30%;
• покращення збору коконів (кладки-ікри)- на 20%;
• збільшення виживання равликів - на 30%;
• покращився репродуктивний процес на 20-30%.

Равлики, які приймали участь у минулому році в репродуктивному процесі, в цьому році з 03 березня 2021 року продовжують використовувати «ЙК» в репродуктивому процесі дослідили, що виживаємость на 70-80% краща ніж минулі роки, коли не використовували «ЙК».

При подальшому висаджувані на поле пропонуємо використовувати «ЙК» для поліпшення якісних, смакових властивостей та життєдіяльності равликів.

Застосування «ЙК» дозволяє отримати кінцеву продукцію, яка збагачена йодом природним шляхом і має оптимальне співвідношення складових інгредієнтів в м’ясі равлика. Це просто повноцінна (правильна) продукція, яка на світовому ринку відсутня.

Новий досвід для нас - експорт равликів в республіку Білорусь!

Спільно з равликовою фермою Maxi Snail.

Ukrainian Snail Holding разом з Tante Snails та Фермерське Господарство "Равлик-2016", за підтримки Антон Авраменко, успішно розпочали прямий експорт равликів до Євросоюзу!
Завдяки підтримці Олени Куряти, Михайло Апостол та спільним зусиллям українських фермерів, ми відкрили прямий шлях до Європи через польську митницю.

Більшість фермерів запевняють, що також займаються експортом равликів до Європи. На практиці треба було або робити величезний крюк через Прибалтику, або користуватися послугами іноземних посередників. Через неможливість продавати равлика напряму українські фермери втрачають кошти, адже кінцевий покупець платить вищу ціну за равлика перекупникам.
Ми рік працювали над пошуком варіантів прямого експорту. На власному досвіді дізналися про багато підводних каменів та перешкод, але подолали всі юридичні та логістичні складнощі. Зокрема, ми відкрили власний склад в Іспанії, щоб допомогти українському равлиководу бути захищеним від шахраїв та мати постійний збут.

Завдяки налагодженим зв’язкам з ЄС та сприянню Олени Курята, у 2016 році ми змогли першими завезти до України маточне стадо, та сьогодні, так само за її сприянням, вдалося першими відкрити прямий шлях до Європи!

Дякуємо всім за плідну співпрацю та вітаємо з загальним успіхом всіх равлиководів країни!

Дивитися відео

Нещодавно равликові ферми з’являлися в Україні, як гриби після дощу. Адже цей бізнес ‒ дуже вигідний. Проте пандемія коронавірусу внесла в ситуацію свої корективи.

Як наразі виживають фермери, які колись зважилися на екзотичну справу? Де вони шукають ринки збуту? Розповідає Сергій Данілейко, власник Фермерське Господарство "Равлик-2016"

Програма "Перша Шпальта". 

Дивитися відео

З 09.10.2021 по 13.10.2021 Фермерське Господарство "Равлик-2016" в особі директора Сергія Данилейко взяли участь у 36-й найбільшій міжнародній виставці готових продуктів харчування і напоїв "Anuga" в м. Кельн, Німеччина.

В рамках виставки "Anuga" традиційно проходить спеціальний форум по гастрономічному продовольству, призначений, перш за все, для постачальників провізії, власників ресторанів і готелів.

Завдяки своєму грандіозному масштабу і широті охоплення питань галузі, "Anuga" заслужено вважається провідною подією в світі в сфері харчування.

Сергій Данилейко шукає нові шляхи збуту смачної продукції!

Поки наші земляки тільки протоптують стежки в «закордоння», їхній колега полтавчанин Сергій Данилейко відкриває нові і нові горизонти.
- Європейці - примхливі і вимогливі, - розповідає пан Сергій. Тому за для того, щоб пробитись на зовнішні ринки, прийшлось пройти чисельні перевірки і довести, що твої равлики відповідають усім вимогам.
- В цьому році європейські комісари 5 місяців змушували мене переписувати і підганяти мою документацію під їхні стандарти. Пройшлись по всьому, від умов зберігання і до технічної специфікації, – стверджує бізнесмен.
Багаторічний досвід допоміг бізнесмену зареєструвати свою торгову марку і відкрити склад в Іспанії. Чекав відкриття в Італії, Португалії і Франції, та стався карантин.
- Проблема навіть не в тому, що неможливо експортувати наших равликів. Кордони відкриті. Але закриті усі ресторани. Вони просто не потрібні в Європі в таких обсягах, – запевняє пан Сергій. – Але якщо я не продам свій товар, то до весни усі молюски помруть.

Читати статтю повністю!

Візит власника ферми "Равлик -2016" - Сергія Данілейко у Міністерство аграрної політики та продовольства України. Про створення кооперативу геліцекультури та розвиток равликового бізнесу з тисячами робочих місць та мільйонами податкових платежів.
​https://www.facebook.com/1838335523052107/posts/2518227075062945?s=100011081292601&sfns=mo 

Фермерське господарство "РАВЛИК-20216" стало учасником ICC - українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати! Засновник ферми Сергій Данілейко очолив посаду директора Полтавського філіалу.

Незвичний вид агробізнесу, який стрімко набирає обертів. Щорічно десятки ферм з вирощування равликів відкриваються на території України. "Сьогодні" завітали до однієї із передових ферм "Равлик-2016" на Полтавщині, де у минулому році зібрали 50 тонн молюсків. Про шлях українського делікатесу від ікри до столу.

https://ukr.segodnya.ua/ukraine/skolzkiy-delikates-kak-ukrainskie-ulitki-prohodyat-put-ot-ikry-do-stola-1277834.html

Незвичайне фермерське господарство, яке на площі два гектари займається вирощуванням середземноморських і африканських равликів, започаткували три роки тому в селі Войнівка, що на Чутівщині, полтавці Віктор та Сергій Данилейки. Нині воно входить до сотні кращих українських брендів. 

Із чого все почалося? Підприємець Сергій Данилейко давно займається постачанням усього необхідного для виробництва меблів. Але в наш час мати один бізнес — дуже ризикована річ. Сталося так, що якось Сергій разом із дружиною Іриною подорожували Західною Європою і в Парижі скуштували равликів, смак яких їм сподобався. Можливо, тоді й зародилася думка про новий різновид бізнесу. За словами Віктора Данилейка, його 41-річний син узагалі любить новації, ризик, без якого, як відомо, в підприємництві нічого не доб’єшся. І хоч сам Віктор Петрович за натурою, швидше, консервативний, обережний, він одразу ж підтримав пропозицію Сергія разом започаткувати нову справу — настільки вона видалася йому цікавою. Так, заснувавши фермерське господарство «Равлик-2016», батько й син Данилейки одними з перших в Україні почали вирощувати виноградних равликів. 

Спочатку завезли з Польщі 600 кілограмів равликів

Звичайно, створити фермерське господарство з нуля не так просто. У пошуках підходящої ділянки землі батько та син об’їздили чимало сіл Полтавщини й урешті знайшли порозуміння з головою Войнівської сільської ради Анатолієм Бугаєм — чоловік був зацікавлений у тому, щоб його односельці мали бодай якісь робочі місця, з якими в селі нині вкрай сутужно. Нове фермерське господарство одержало в користування територію, де колись були розташовані корівники, про які тепер лишилися самі згадки. 

— Першого року ми завезли з Польщі 600 кілограмів равликів, — розповідає про покрокове створення «равликового» бізнесу Віктор Данилейко. — На кордоні з українського боку мали, звичайно, проблеми: і в прикордонників, і в митників на обличчях великими літерами було написане здивування. Той перший рік для нашого фермерського господарства був не надто вдалим. Бо, як виявилося, племінне стадо нам продали не зовсім якісне. Окрім того, були й суто наші помилки — дався взнаки брак досвіду. Як наслідок ми мали велику смертність молюсків. Та нічого, набили ґуль на лобі й наступного року вже самі сформували репродуктивне стадо.

Неодмінно завважте, що завжди знаходимо розуміння й підтримку від голови Чутівської районної ради Володимира Фаленка. Побували в нашому господарстві й представники Полтавської облдержадміністрації, обіцяли посприяти в його розвитку, тож чекаємо, коли ті від обіцянок перейдуть до діла.

До слова, минулого року запрова­джено механізм державної підтримки сільгоспвиробників. Виплата держдотацій поширюється й на компанії, які спеціалізуються на розведенні й вирощуванні їстівних молюсків. Отож чиновники мають усі можливості підтримати «равликовий» бізнес.

— А зараз розповім, як виростити дорослого равлика. Тут є свої тонкощі, — продовжує Віктор Петрович. — Молюски активні в теплу пору року, а з настанням холодів, як і всі холоднокровні, впадають в анабіоз (сплячку). У лютому племінне стадо ми «будимо». Тобто створюємо в розпліднику, під який сільрада виділила нам пусте приміщення колишнього дитсадка, такі умови, щоб равлики прокинулися. Якщо оптимальна температура для їхнього сну — +5 С, то для того, щоб вони вийшли зі стану сплячки, — +15-17 °С.

Отже, у міру того, як температура в розпліднику починає підвищуватися, молюски прокидаються, після чого починаємо їх посилено годувати. Минає 3-4 тижні — і вони готові до запліднення. До речі, оскільки молюски — герма­фродити, то запліднюють одне одного, у підсумку наприкінці квітня всі особини починають відкладати ікру, що нагадує маленькі перли.

Оскільки у квітні, а іноді й у травні надворі іще прохолодно, переносимо маленьких равликів, які вилупилися з ікри, із розплідника до теплиці, а коли температура повітря стабілізується — на плантацію.

Ми вирощуємо два види равликів: Helix Aspersa Maxima і Helix Aspersa Muller. Так от, Muller продукує від 80 до 120 яєць, а Maxima — може й до 200. Таким чином, одна особина дає близько кілограма равликів приплоду. Як бачите, Maxima більшого розміру (важить 20, а то й 40 грамів), але Muller, вага дорослої особини якого становить 8-12 грамів, вважається більшим делікатесом, його м’ясо ніжне, оксамитове, має вишуканий смак (і європейці, особливо французи, поїдають равликів цього різновиду у великій кількості).

На ділянці площею півгектара можна зібрати 5 тонн їстівних молюсків і більше.

Щоб вирости з молодняку дорослу особину, равликам потрібно 5-6 місяців. І ось тут потрібно спіймати момент, коли вони вже готові до спарювання, але іще не почали розмножуватися.

У цей час їх треба зібрати й відправити у сплячку. Бо якщо вони зараз, під осінь, почнуть відкладати ікру, для нас це небажано. Тому одну партію «готових» молюсків ми вже зібрали й невдовзі відправимо в холодильники, де створено відповідний температурний режим, за якого вони впадуть в анабіоз. Як бачите, це не такий легкий бізнес: потрібні земля, полив (бо молюски люблять вологу), електроенергія, холодильні камери, транспорт…

Звертаю увагу на те, що всі ділянки на площі у два гектари вкриті дерев’яними щитами. Віктор Петрович пояснює, що молюски ведуть нічний спосіб життя. Тож увечері вони виповзають на щити, де їм насипають корм, і починають ним ласувати. А вдень ховаються в тіні під щитами. Аби продемонструвати мені цю картину, Віктор Данилейко і технолог із вирощування равликів Юлія Корецька піднімають один зі щитів. 

— А от бачите, один необачно задрімав на щиті.  Перегрівшись на пекучому сонці, так може й кінці віддати, — показує Віктор Петрович і відправляє нерозторопного молюска в тінь. — Годуємо равликів комбікормом, що створюється на замовлення на Полтавщині. Задля міцності їхнього панцира додаємо крейду. А ще сіємо спеціальну рослину, на якій виростають маленькі молюски, — згодом поступово переводимо їх на комбікорм. Якщо черепашка в равлика закотилася — це свідчить про те, що він дозрів і більше не ростиме, а отже, його можна забирати з плантації. На репродуктивне стадо нам вистачить двох тонн молюсків. Решту спрямуємо як на український ринок, так і на експорт.

Є амбіційна мрія — завоювати ринок Західної Європи

Вирощування їстівних равликів — бізнес із прицілом на майбутнє. Поки що він потребує значних капіталовкладень — функціонування фермерського господарства обходиться в 300 тисяч гривень на рік.

Рентабельності ж, за підрахунками батька й сина, можна досягти за «урожаю» 50-60 тонн равликів. Цього року підприємці якраз і планують відправити на експорт 50 тонн живих їстівних молюсків (до речі, отримати їх можна з тонни особин племінного стада).

За кордоном цінова політика щодо равликів, за словами Віктора Данилейка, залежить від пори року й насиченості ринку. У вересні минулого року в Західній Європі їх купували за ціною від 2 до 4 євро за кілограм, а після Нового року вона «стрибала» й до 6 євро, оскільки відчувався дефіцит цього продукту. 

— Ринок Західної Європи готовий спожити 300 тисяч тонн равликів на рік, а минулоріч поглинув, за одними даними, 60 тисяч, за іншими — 120 тисяч. Тобто він не насичений, що відкриває перед нами заманливі перспективи, — констатує Віктор Петрович. — Дехто з українців, котрі також зайнялися «равликовим» бізнесом, воліє купувати в нас маленьких равликів, не заморочуючись з інкубацією. Так, увесь торішній приплід продали в Україні, тож не мали навіть потреби виходити на закордон. Та ми не тільки продаємо маточні стада. Сергій, окрім усього, навчає охочих, як створити фермерське господарство з вирощування равликів із нуля. У підсумку вже маємо в Україні 27 таких господарств, як наше. 

— І який вам резон породжувати конкурентів? — дивуюся. 

— Багато хто дивується із цього приводу. Та ми мислимо не так, як деякі категорії людей. Бо насправді не конкурентів породжуємо, а компаньйонів, — пояснює підприємець. — Розумієте, якщо відправимо за кордон 50 тонн равликів, матимемо одну ціну, якщо ж одержимо замовлення на 200 тонн — зовсім іншу. Тому нам потрібні консорціум і компаньйони. Якщо, скажімо, у Франції, де страви з равликів особливо популярні, запропонуєш 2 тонни їстівних молюсків, із тобою ніхто й розмовляти не стане. В Іспанії, куди їздив Сергій, є фабрика, яка приймає по 16 тонн равликів щоденно!

Окрім фермерського господарства з вирощування равликів, батько та син Данилейки створили цех із їх переробки в селі Щербані Полтавського району. Тут м’ясо равликів готують зі спеціями, потім поміщають назад до панцирів, поливають французьким соусом, рецепт якого тримають у секреті, після чого на екзотичний напівфабрикат чекає глибока заморозка. Потім лишається лише поставити його в духовку на 5—10 хвилин для розігріву — і все, можна споживати цей ідеально збалансований за своїм складом та екологічно чистий продукт. До речі, на упаковці напівфабрикату вказане місце, де виростили равликів: село Войнівка Чутівського району.

— На сьогодні наша продукція представлена в усіх великих супермаркетах України. Можете замовити її і в ресторанах. Хоч, мушу сказати, Полтава щодо цього дещо консервативна, а от ресторани Дніпра, Харкова, Києва, Одеси, Хмельницького беруть її із задоволенням, — запевняє Віктор Петрович. 

— А самі споживаєте страву з равликів? — цікавлюся. 

— Звичайно! На всі свята, дні наро­дження сина, невістки, онука й онучки у нас на столі равлики, приготовлені у власному цеху. Онучка, до речі, завжди з’їдає порцію і просить добавки — настільки їх любить, — посміхається чоловік. — А загалом приготування равликів — трудомісткий і надто затратний процес, тож практично не дає доходу. Та ми займаємося цим заради позитивного іміджу компанії, заради того, аби про наше фермерське господарство знали. Більше того, збираємося засолювати ікру равликів, яка використовується в фармакології. А ще плануємо збирати їхній слиз, що володіє здатністю поліпшувати регенеруючі властивості шкіри. Хоч, в основному, орієнтуємося на вирощування великої кількості равликів на експорт. 

— Згідно з повідомленнями засобів масової інформації, експорт українських равликів більш ніж учетверо перевищив експорт сала. Але вийти на нього, мабуть, не така проста річ, — зауважую. 

— Задля цього Сергій уже відвідав багато країн Євросоюзу й зав’язав контакти з чеськими, польськими, балтійськими, іспанськими бізнесовими колами, задіяними на «равликовому» бізнесі. Як правило, українських равликів закуповують Румунія, Польща, країни Балтії, а потім продають тій же Іспанії, Франції тощо — за вже зовсім іншою ціною. Тож маємо амбіційну мрію — завоювати ринок Західної Європи, постачати равликів до тієї ж Франції, Іспанії напряму. Але для цього потрібно вийти на великі обсяги поставок. Тому, як уже говорив, ми й створили консорціум і зацікавлені в тому, щоб і фермерські господарства наших компаньйонів набирали обертів, — підсумовує Віктор Данилейко. 

Сергій Данілейко відвідав найбільшу в світі європейську виставку морепродуктів «Sea Food» в Брюсселі.
Корисний і цікавий досвід для бізнесменів, підприємців та фермерів. Конкурс інновацій, презентація послуг з організації виробництва і продажів, інформація про фінансові кейси та комп'ютерні технології. Крім цього, знайомство з новими форматами різних супутніх товарів: упаковкою, спеціями, приправами.

Натхненний досвідом європейських майстрів, Сергій повернувся в Україну з великою кількістю ідей та цілей. Реалізацію яких, невдовзі нам продемонструє.
Слідкуйте за новинами.

ЗМІ не дозволяють собі залишатися осторонь.

Мова йде про інновації та розвиток.

Фермер Сергій Данілейко залюбки згадує старт равликового господарства та розповідає про досягнення за роки його ведення. Вас досі дивує цей бізнес? Дарма! Сучасний вид ремесла з європейським прибутком стрімко набирає обертів.

Читайте докладніше: 

http://gazeta.ua/articles/...

Спікери: Станіслав Корольков, менеджер інформаційної кампанії "Будуймо Європу в Україні" Представництва ЄС
Сергій Козін, віце-президент представництва Міжнародної торгової палати в Україні (ICC Ukraine)
Сергій Данилейко, засновник Ukrainian Snail Holding

Ведуча: Марина Проскурняк

/assets/ckeditor/kcfinder/upload/files/10000000_457595538172611_650158793589547896_n.mp4

На Форумі фермерських технологій Сергій Данілейко виступив з темою: «Агрофраншиза - равликова ферма”. Зробив огляд вирощування равликів та зацікавив присутніх перспективами цього бізнесу. Це був відмінний день, щоб поділитися досвідом та популяризувати промислове вирощування молюсків.
 

Дивитися відео  >>

«Равлик-2016» – перша та найбільша ферма їстівних слимаків в Україні. Інноваційний бізнес з окупністю менш ніж півроку та високим прибутком. Перспективна справа, яка активно розвивається. Все про вирощування равликів у рубриці «Зроблено у нас».

https://www.facebook.com/watch/?v=293943691330980

Спеціальний гість програми «Тема дня» – Сергій Данілейко, розповів про власне фермерське господарство «Равлик-2016» на Полтавщині. Як виникла ідея організувати даний бізнес? Чи користуються попитом слимаки у людей? Та що потрібно аби створити власне господарство з вирощування равликів?
Про це та більше у випуску: 

https://www.youtube.com/watch?v=vWfMETcEfNU

Знайомство команди “Перший на селі” з власником та засновником ферми “Равлик-2016”— Сергієм Данілейко.

Швидкі гроші на повільних равликах.
Про інноваційний бізнес, який не обкладається податком. Та чому вирощування молюсків — справжня золота жила для українських фермерів.

Відео: 

https://www.facebook.com...